Мене приваблює ваш розум. Ми з вами схоже мислимо, з тією різницею, що ви шалені.

Мозок — такий самий м'яз, як і будь-який інший, і атрофується, якщо його не використовувати.

Найшвидший шлях до змін лежить через сміх над власною дурістю – після цього ви легко розлучаєтеся з минулим і рухаєтеся вперед.

Нарцисом, таким, про який йдеться в поемі Овідія є той, хто вважає, що знайшов себе, дивлячись у дзеркало. Його життя полягає у тому, щоб шукати своє відображення в очах інших людей. Ці люди існують для нього не як особи, а як дзеркало. Нарцис - це порожня оболонка, яка сама по собі не існує; це«напівлюдина», яка намагається створити ілюзію, щоб сховати свою порожнечу. Його доля лише спроба уникнути смерті. Ця людина, яку ніколи не вважали за людину, змушена грати в гру з дзеркалом, щоб повірити в своє існування. Ця гра, Як у калейдоскопі, повторюється і частішає, але даремно - людина залишається порожньою.

Іноді людина буває старша за свою зовнішність.

Ось тільки не була ця сила ні темною, ні світлою. Вона  була всім.

Любов - щастя, але тільки коли віриш, що вона буде вічною. І нехай це щоразу виявляється брехнею, але тільки віра дає любові силу та радість.

За правдою багато хто в дорогу вирушав, тільки тому з нею не повертався. Пошукають, пошукають та й пропадуть надовго.

Батьки твоїх учнів чомусь уявляють, ніби ти чудотворець і своїм особистим прикладом здатний завадити їхнім дітям прямувати стопами батьків.

Кожному з нас трапляється наодинці із собою переоцінювати своїх ближніх.