Більшість людей щиро вірять, що все погане, що відбувається з іншими, ніколи їх не торкнеться. І більшість нещасть трапляється з ними не тоді, коли вони чують недобре, збираються і мобілізують усі свої сили та увагу. Вони трапляються тоді, коли, відчувши себе у безпеці, людина розслаблюється.
У людині тобі належить лише те, що ти в ній зрадив...
Ми не можемо пред'являти особливі права на людину лише за те, що думаємо про неї.
Вона сталася в моєму житті. Зі мною рідко хтось трапляється.
Якщо тобі збираються в чомусь відмовити, краще відкласти закінчення розмови.
Раз вибравши, не думай більше ні про річку, ні про пиріг, не думай, а то збожеволієш. Почнеш складати всі річки, всі не з'їдені пироги, і до моїх років у тебе набереться купа втрачених можливостей.
... великого смутку людина не потребує ні втіхи, ні свідків.
Надто вже у нас з тобою все добре було і я почала сама собі по дурості проблеми вигадувати.
Бог дав мені те, про що я все життя його просив. Він зробив мене рядовим літератором. Ставши ним, я переконався, що претендую на більше. Але було пізно. У бога добавки не просять.