Його завжди дивувало, як можуть люди витрачати час на порожню балаканину. Напевно вони просто хочуть втекти від реальності.

Єдине протиотруту від руйнівної дії насильства - це пошук світу всередині власної душі. Це лікувальний засіб не так легко отримати, але він коштує будь-яких зусиль.

Я ось налякана невідомістю до чортиків, і, можливо, цей страх дасть мені змогу вижити. А безстрашні, мій юний дурень, помирають найпершими, і зазвичай про них ніхто ніколи не пам'ятає. Так що, будь ласка, пошукай десь або розум, або страх.

Людині просто потрібен відпочинок від себе, навіть якщо час від часу.

- Як у нас справи?
- Не знаю поки.
- В сенсі?
- Ясно, що все погано. Незрозуміло – наскільки.

Натовп завжди божевільний, за винятком тієї короткої миті, коли ти потрапляєш до неї і тоді все здається цілком розумним.

Життя не дає гарантії. Якщо зі мною станеться пекло, я розкладу його по поличках і зроблю раєм. Тому що в лабіринті мінотавра немає  глухих кутів».

Я побачив, як коротке і неміцне людське життя, що цілком залежить від випадку, жахливо безпорадне у здійсненні навіть найскромніших своїх задумів.

Новина, яку знає одна, невідома нікому. Таємниця, відома двом, вже не зовсім таємниця, але є хоча б шанс, що вона залишиться такою. Новина ж, яку знають троє, відома всьому світу.

Вам може зустрітися дуже хороша людина, якій дуже важко, і ви - сторонній спостерігач - можете подумати, що це несправедливо, що така хороша людина так страждає, або що ця людина розплачується за надзвичайно важку карму. Але ви можете помилятися. Звідки ви знаєте, що людина ця терпить біль і страждання не для того, щоб зрозуміти, яким чином можна відвести цей біль і страждання від тих, хто прийде слідом за ним? Не думайте, що це завжди розплата за погану карму. Це може бути накопиченням гарної карми.