Якщо багато чого взяти трошки,
це не крадіжка, а просто розподіл.

Мозок, безумовно, є машиною і комп'ютером..., проте складові наше життя і буття ментальні процеси мають не тільки механічну і абстрактну, а й особистісну природу і, поряд з класифікацією і категоризацією, включають також судження і почуття.

Більшість часу — дев'яносто дев'ять відсотків — ти просто не знаєш, як і чому переплетені нитки, і це нормально. Зробиш добро, і станеться зло. Зробиш зло, і станеться добро. Нічого не зробиш і все вибухне.
І тільки дуже, дуже рідко, коли завдяки чуду випадковостей і збігів метелика б'ють крилами рівно так, як потрібно, і всі нитки на хвилину сплітаються разом, тобі випадає шанс зробити правильно.

Загалом дивитися на картину – цьому теж треба вчитися. Але художник повинен говорити мало-мало зрозумілою мовою, це його прямий обов'язок. …Найчастіше за цією незрозумілістю ховається звичайнісінька некомпетентність.

Мене вважають дивною, підозрілою та ненормальною. Я ж пишаюся своїми дивностями і не намагаюся відповідати стандартам.

Не смій підпускати до себе спогади. Спогади треба тримати під замком, оборонятися від них, не наближатися до них ні на крок, інакше загибель!

Непереможений страх перед чимось завжди неприємніший за реальну ситуацію.

Коли думаєш про їжу, то на душі стає легше, і Тітка почала думати про те, як вона сьогодні вкрала у Федора Тимофійовича курячу лапку і сховала її у вітальні між шафою та стіною, де дуже багато павутиння та пилу. Чи не заважало б тепер піти і подивитися: ціла ця лапка чи ні? Можливо, що господар знайшов її і з'їв.

Під«бонапартистом» я розумію взагалі всякого, хто поєднує вираз«батьківщину» з виразом«ваше превосходительство» і навіть віддає перевагу останньому перед першим. Таких людей у ​​всіх країнах безліч, а в нас так достатньо, що хоч лопатами обгребай.

Як каже одна моя знайома, дуже весела старенька: "Помічаю, що від чаю багато користі отримую!"