Ктулху фхтагн!

Почуття, пристрасті, все обман.

Якщо людина залишається багато часу на роздуми — це вірний шлях до катастрофи.

Не варто називати відважним того, хто жодного разу не пройшов сотні кілометрів. Якщо хочеш збагнути, хто ти насправді, іди та йди, поки навколо не залишиться тих, хто знає тебе на ім'я. Подорож — великий урівнювач, великий учитель, гіркий, як ліки, і твердий, як дзеркало. Довгий шлях дозволить тобі дізнатися про себе більше сотні років спокійного споглядання.

Діяти — це означає неодмінно впасти в помилку, а говорити — означає визнаватись у своїх помилках, і той, хто діє повільно, наполегливо, а головне мовчки, може швидше за інших розраховувати на успіх.

Справжні чудеса не галасливі. І найважливіші події дуже прості.

— Любий, як я тобі?
— Я не…
— Ах так, ти не мій милий, я заміжня, а ти взагалі квітка дзвіночок, жодного разу не динь-дин!

Самі собою речі нічого не варті; цінність їм надають живі люди.

Йому згадалися слова батька:«Легко штовхати беззахисних, синку. Легко, абсолютно не страшно і дуже підло».

– Так би й сказала! – докірливо сказав Заєць. - Треба говорити те, що думаєш!
– Я завжди так і роблю! – випалила Аліса, а потім, трохи подумавши, чесно додала: – Ну, принаймні… принаймні, що я говорю, те й думаю. Загалом, це ж одне й те саме!
- Нічого собі! - Сказав Капелюшник. - Ти б ще сказала: "я бачу все, що їм", і я "їм все, що бачу" - це теж одне й те саме!
– Ти б ще сказала, – підхопив Заєць, –«я вчу те, чого не знаю» і«я знаю те, чого не вчу» – це теж одне й те саме!
– Ти б ще сказала, – несподівано відгукнулася Соня, не розплющуючи очей, –«я дихаю, коли сплю» і«я сплю, коли дихаю» – це теж одне й те саме…