- А в мене горло.
- Горло?
- Горло!
- І голова.
- І голова.
- Без мізків.
- Без мізків.

Слово честі, справа в мені, чи людство, озброївшись релігією, отруєне забобонами, збожеволіло від ненависті і страху, і справді мчить прямо в середньовіччя?

— Ви хоч розумієте, наскільки серйозні ці звинувачення?
— Я прикутий до столу кайданками. Так, я розумію.

Значить, я тупий, а ти геній? Ти Арістотель, ти Ніцше! Чому я сам не здогадався? Тому що я чурка!

— Вони гадають, що ти якийсь Бог. Той, хто повстав із мертвих.
- Я не Бог.
— Я знаю. Я бачив твій член. Що ти за Бог із таким маленьким членом?

- От млинець! Ну і пика у тебе! Та ти прямий як дупа, вивернута навиворіт.
- Типу мошонки з вухами?
- Типу того. Наче Лепрекон трахнув обличчя Фредді Крюгера.
— У крапку...
— Та ти моторошний. Схожий на затраханий до смерті авокадо.
- Дякую.

Ось мій батько завжди казав мені:«Не можеш стримати емоції — йди в комірчину, ніхто не любить істеричок».

Можеш втратити багатство. Але заробити його назад. Але дружбу не можна втратити.

Жокеї коням за проїзд не платять.

Ти що заважаєш відпочивати, христопродавець?