Тобі стільки разів за життя доведеться збрехати або промовчати. Так ось промовчи.

Ніколи-ніколи-ніколи-ніколи не здавайся.

— Ти її справді любиш?
— Це ж моя дитина. Це моя кров, моя душа. Не має значення, хлопчик це чи дівчинка. І народила її кохана жінка.

— Прокинься. Солдати.
— Сині чи сірі?
- Сірі. Крикнемо їм — привіт, і поїдемо. Ура! Ура Конфедерації! Ура! До диявола генерала Гранта! Ура генералові...
— Як його ім'я?
- Лі.
- Чи! Ура генералові Лі! Бог  за нас, бо він ненавидить янки! Ура!
— Бог  проти нас, бо він ненавидить ідіотів...

Недовірливий ти став, Сидір! Ой, недовірливий!

— Ви знаєте, чому я зупинив Вас?
— Очевидно, Вам захотілося скористатися своєю скромною часткою влади і покарати мене за перевищення швидкості. Нічого, я вас розумію. Я теж люблю карати людей. Ну раніше любив.

Ви за деревами та лісу не бачите, не заблукаєте у трьох соснах...

- До тебе не доходить?
- Що не доходить?
- Суть спільного життя. Ми встановлюємо закони і виконуємо їх заради того, щоб наше життя не перетворилося на хаос. Якщо хтось порушує ці закони — ти чи я, все одно хтось, тоді життя стає неможливим.
- Твоя правда. До мене не доходить.

Ви хотіли змінити життя мільйонів, ну так врятуйте бодай одне!

Коли танцюєш, неможливо померти, і ти почуваєшся Богом.