- Вона  тебе ненавидить.
- Ха-ха. Я зворушена.

Я давно зрозумів, що вплив, це здебільшого продукт терпіння. Той чаклун, досягнувши своєї мети, викинув мене надвір помирати. Але я вибрав життя. На зло йому. Я жебракував, продавав ті частини тіла, що залишилися при мені. Я став чудовим злодієм і незабаром зрозумів, що чужі листи набагато цінніші за чужі гаманці. Крок  за кроком, один бридкий ділок за іншим, і я пробився з нетрів світу в зал Малої поради. Вплив зростає, як дерево. Я вирощував своє терпляче, поки його коріння не простяглося до Червоного замку, до найдальшого кінця світу, де мені вдалося їх обвити навколо чогось особливого.

- Ти віриш мені?
- В теорії!

Мені здається, точка концентрації лежить між злістю та умиротворенням.

Не приховую, шансів у вас немає. Але мої симпатії на вашому боці. (Я не стану вам брехати про ваші шанси, але мої симпатії на вашому боці.)

У зла багато масок, будь обережним.

Або грати по-крупному, або взагалі не грати.

Ви не повинні дозволяти вашому минулому впливати на ваші судження.

Кіса! Я давно хотів Вас запитати як художник … художника: Ви малювати вмієте?

Знищення завжди відповідь. Ми знищити частину себе кожен день. Ми прибираємо фотошопом бородавки, видаляємо те, що ненавидимо у собі, міняємо те, що можуть ненавидіти інші. Ми спрямовуємо свою вічність, висікаємо її, очищаємо. Ми є знищення.