Коли я довго не граю, довго не готую нової ролі, я почуваюся як піаніст, у якого ампутовані руки.

Спокій, камін, книги, тиша... Насамперед у цьому бачили одне міщанство. Тепер це мрії про втрачений рай.

І любов наша збережеться чистою, як полум'я... Вона  не перетвориться на кухонне вогнище, на якому варять капусту до сімейного обіду.

Не слід також забувати, що не все те забуте, що ми вважаємо забутим.

Бездітна, самотня, небагата оптимістка – втілення ідеалу жіночої дружби.

— Навіщо ти стільки ревела, дурненька! — лаяла себе Аліса, марно намагаючись доплисти до якогось берега. — Ось тепер у покарання ще потонеш у власних сльозах! Та ні, цього не може бути, — злякалася вона, — це ні на що не схоже! Хоча сьогодні все ні на що не схоже! Це і називається, на мою думку, опинитися в плачевному становищі...

Щодо солов'я, то він на життєві негаразди поскаржитися не міг. Співав він споконвіку так солодко, що не тільки сосни стоєросові, а й московські гостинодвірці, слухаючи його, розчулювалися. Весь світ його любив, весь світ, притамувавши подих, заслуховувався, як він, залізши в деревну хащу, солодкими піснями захлинаючись. Але він був хтивий і славолюбний вище за всяку міру.

Мені здається, є щось у самій природі жінки, що дозволяє чоловікам відкривати їм душу, ділитися почуттями, не відчуваючи при цьому приниження чоловічої гідності.

Люди, однак, змінюються самі так сильно, що раз у кожній людині можна помітити що-небудь нове.

— На твоїй планеті, — сказав Маленький принц, — люди вирощують в одному саду п'ять тисяч троянд... і не знаходять того, що шукають...
— Не знаходять, — погодився я.
— А те, чого вони шукають, можна знайти в одній троянді...