Чому немає  віконця в кожному людському серці, щоб кожен зміг бачити, що там відбувається!

Твої друзі вважають, що мають точне уявлення про твої можливості, і коли ти намагаєшся зробити щось, що лежить поза межами цих можливостей, найменше розраховувай на схвалення друзів.

Зустріти людей, які бажають тобі добра, - величезне везіння!

Робочий день літературного консультанта Володимира Павловича Смирного розпочинається з читання рукописів. Розбір деяких із них потребує криміналістичних навичок. В інших – відхилення від граматики заважає додуматися до змісту написаного. Іноді написане взагалі немає сенсу.

Я зробив одне спостереження, в істинності якого я переконуюся знову і знову, як би я не противився цьому, — я просто не бажаю в це вірити, — хоч це настільки очевидно, що стає майже відчутним: у більшості людей відсутня інтелектуальна совість.

У наші дні кожен чомусь вважає, кожен твердо впевнений, що з ним нічого не може статися. Інші вмирають, а я живу. Для мене, чи бачите, немає  ні наслідків, ні відповідальності. Але тільки вони є, ось у чому біда.

-... Шкіра в мене дуже чутлива.
— Я рада, що маєте хоч щось чутливе.
— Я теж радий, але краще б це була не шкіра.

Влада виявила кілька закоренілих злочинців, які на підставі найбільш незаперечних доказів визнані були винними у найтяжчому злочині – у бідності; підла провина цих людей полягала в тому, що вони законно народжували дітей, яких вони — з ласки нашого часу — не могли прогодувати.

Жодна людина не хотіла зізнатися, що вона нічого не бачить, адже це означало б, що вона або дурна, або не на своєму місці сидить. Жодна сукня короля не викликала ще такого захоплення.

Саме головне в житті, все її загадки - ти хочеш, щоб вилити його до вас зараз?
Не женіться за примарним – за майном, за званнями: це наживається нервами десятиліть, а конфіскується в одну ніч.
Живіть з рівною перевагою над життям - не лякайтеся біди і не нудитеся на щастя. Все одно й гіркого не до віку і солодкого не доповнена. Досить з вас, якщо ви не замерзаєте і якщо спрага і голод не рвуть вам пазурами нутрощів... Якщо у вас не перебитий хребет, ходять обидві ноги, згинаються обидві руки, бачать обидва очі і чують обидва вуха - кому вам ще заздрити? Заздрістьдо інших, найбільше з'їдає нас.
Протріть очі, обмийте серце і найвище оцініть тих, хто любить вас і хто до вас схильний. Не кривдіть їх, не сваріть.
Ні з ким із них не розлучайтеся у сварці. Адже ви не знаєте, можливо, це ваш останній вчинок і таким ви залишитеся в їхній пам'яті.