Ти мені завжди подобалася. А коли у твоєму житті з'явився хтось інший, почала подобатися ще більше.

— А у церкві« ні» сказати слабо?
- А не слабо..!

— Ти ревнуєш, що я була з твоїм братом?
- Вже не ревну. Тільки не тебе, більше не тебе.

— У цьому тілі немає  життя.
— Але ж ти живий. Ти живий? Хто ти? Я мушу знати, скажи мені.
— Я ніщо, безживний, бездушний, гнаний і вселяючий страх. Я мертвий для всього світу. Я монстр, якому нема  місця на цій землі. Я Дракула.

Якщо я нічого не пам'ятаю, це не означає, що мої дії не мають сенсу.

Якось Олександр сказав мені:
— Ми найбільш самотні в оточенні міфів.

— Це ж була не ваша шафка...
— Так замикати треба! Як їх ще вчити?

Адже тільки на волосину від смерті я вперше відчула себе живою.

- Урра! Чудово спрацьовано, хлопці. Давайте завтра не прийдемо? Візьмемо відгул на день? Ви куштували шаурму? У двох кварталах звідси роблять якусь шаурму. Не знаю, що це, але мені заманеться.

Головне - зробити перший крок.